Віза

Минулого тижня був у Києві — подавав документи на німецьку візу. Виявилось, що все не так страшно та складно, як пишуть у цих наших інтернетах.

Спочатку вивчаємо інформацію на сайті посольства ФРН i дізнаємось що:

  1. документи можна подавати безпосередньо до посольства у Києві
  2. також можна подати документи до одного з візових центрів (у Києві, Львові, Одесі, Харкові та Донецьку)

Причому в другому випадку подавати документи можна як особисто, так і через довірену особу. Я вибрав саме другий варіант, тобто подання документів до візового центру. По-перше, мені все одно треба буде їхати (до Києва чи іншого міста), по-друге, кількість вільних дат співбесід у посольстві обмежена, по-третє, час розгляду заяви в цьому випадку буде меншим, і останнє, заявник має можливість замовити доставку паспорта кур’єрською службою. Переглянув розклад поїздів та автобусів і вибрав візовий центр у Києві: розклад більш-менш зручний, не доведеться ночувати.

Далі визначаємо мету поїздки та завантажуємо перелік необхідних документів, візову анкету з додатковим формуляром та, якщо документи будуть подаватися через візовий центр, згоду на обробку персональних даних. Збираємо необхідні довідки та інші папери. На щастя, нотаріально завірений переклад документів на німецьку нам не знадобиться, точніше

Переклад українських документів надається за бажанням та не підлягає нотаріальному завіренню.

Принаймні, саме таку відповідь я отримав на свій запит. Зразок анкети заповнено німецькою, але її можна заповнювати українською, виключення — ім’я, прізвище та місце народження. Хоча я заповнював німецькою. Якщо будете звертатися у банк за довідкою про рух коштів на рахунку — подбайте, щоб печатка була не тільки на довідці, але й на виписці.

Ось власне і вся підготовка.

Приїхав у Київ. Будівлю візового центру знайшов, але не одразу: формально візовий центр знаходиться на вул. Фрунзе, 60, але щоб його знайти необхідно повернути на Заводську і пройти метрів 100. Власне під номером 60 ховається не один центр, а десь 10. Тут і Канада, і Польша, і Франція, Бельгія, Нідерланди, скандинавські країни у повному складі… Охайні будиночки, обнесені спільним парканом.

На сайті візового центру розміщено інформацію про заходи безпеки: електроні пристрої (в тому числі мобільні телефони) проносити заборонено, сумки та рюкзати проносити заборонено і таке інше. Насправді не все так погано. Телефон проносити можна, але охоронець попросить його вимкнути. Для рюкзаків та сумок є щось на зразок камер схову. Але не знаю чи у всіх центрах так.

Документи прийняли швидко: записувався на 9 годину, але вже о 9 був вільний. Це притому, що в черзі був 19-м.

Власне до чого це я. Щойно отримав пакет з документами, візу відкрито.

Мітки: ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*